Даїва Матонієне: одна з проблем Литви – енергоефективність будинків

0

 DSC_0102 (1)

Ми продовжуємо серію литовських інтерв’ю в рамках проекту «Європа соціальна». Цього разу говоримо з замміністром екології Даївою Матонієне про енергетичну ефективність житла та проблеми енергозбереження в умовах вологого Балтійського клімату.

На Вашу думку, є в литовців якесь особливе сприйняття притаманних країні екологічних проблем? Наскілько можливо говорити про формування екологічної свідомості?

Для початку відзначу, що моя посада передбачає певну спеціалізацію, тому більшість моїх відповідей стосуватиметься проблеми енергоефективності будинків.

В Литві є специфічна проблема, котра полягає в  енергозбереженні. Для прикладу: з 38 тисяч будинків 34 тисячі забудовані до 1993 року і є енергонеефективними і неекономними.

У відповідь на цю проблему у нас створена програма модернізації багатоквартирних будинків, яка дуже успішно почала діяти саме цього року. Станом на сьогодні підписано вже 850 договорів з субпідрядними організаціями про модернізацію, а в ефективній стадії вже відбувається 200 проектів.

Все це здійснено на першому етапі (розпочався 1 березня з 850 договорів), зараз другий етап – заключено 1640 договорів-партнерства, які перебувають на стадії реалізації. Цей проект важливий не лише з соціальних позицій, але й точки зору захисту зовнішнього середовища і зменшення викидів СО2 та  40-50% зменшення енерговитрат.

DSC_0238

Чи входить до плану модернізації транспорт?

Мені важко про це казати, оскільки я, як замміністра займаюся саме модернізацією будинків і транспорт не входить до моєї компетенції. Але, знову-таки, говорячи про всеоб’ємність модернізації  – литовська держава фінансує цю програму на 40%, все інше покривається за рахунок населення.

Для цього у нас створено фонд, котрий фінансується за програмою Європейського інвестиційного банку. Згідно з його умовами ми надаємо людям пільгову позику під 3%  на рік.

Ті, хто мешкає в старих будинках зобовязані її брати чи можуть відмовитися? Можливо, для літніх людей передбачені окремі пільги?

Для початку треба з’ясувати, чому у нас до цих пір гальмувало дане питання? Зараз ми прийняли стратегічне рішення згідно з яким люди, які живуть в будинку, отримали від держави субсидії на опалення і беруть участь в загальних зборах, але відмовляються приймати активну участь в модернізації цього будинку, на перший рік відмови отримують скорочення компенсації на 50%. Потім, якщо вони все-таки погоджуються держава компенсує їм 100% всіх витрат.

Згідно з  демократичними принципами, якщо під час зборів мешканців будинку є 50% + 1 людина, котрі «ЗА» модернізацію, 49% змушені погодитися і прийняти її.

DSC_0236

В чому полягала стара система і що пропонується натомість?

Свого часу, коли ми з тепловізорами здійснили аналіз старих будинків побачили, що вони просто діряві і не тримають тепло. Відтак, в першу чергу ми зосередилися на збалансуванні системи опалення. Друге – утеплення стін, третє – даху, четверте – заміна дверей і вікон.

Крім того, є самостійні варіанти – спорудження на даху сонячних батарей або гідротермічні технології опалення будинків (коли тепло йде з землі).

Ще в Литві є окремі міста, де система управління теплосіткою автоматизована, на їх прикладі ми проводимо моніторинг і можливо розповсюджуватимемо цей досвід.

В Литві до цих пір є котельні?

Так, у Вільнюсі, приміром, система централізованого опалення на базі котелен.  На жаль, альтернативні джерела енергії поки що поодинокі.

Звичайно, є зразки: деякі енергокомпанії починають застосовувати інші технології, зараз, приміром, біо-джерела вуглеводнів, завдяки котрим в тому ж Шауляї кіловат година подешевшала на 6-7 центів.

DSC_0237

Наскільки в Литві розвинуті альтернативні джерела енергії і до чого можна прагнути в цьому відношенні?

Зразу відзначу, що цим більше займається Міністерство енергетики, хоча ми і співпрацюємо з ними з зазначених питань. Що стосується джерел – в нас активно розвивається вітрова енергетика. Особливо в Західній Литві, де сильніші вітри. Там використовуються вітряні млини.

З одного боку всі кажуть, що Литва –  країна дощів.  З іншого – ми зробили дослідження і виявили, що сонця тут теж достатньо. Саме тому багато людей активно вмонтовують сонячні батареї на дахах.

Щодо застосування скрапленого газу у нас є програми з його добування, але лише в теорії.

Як Ви ставитеся взагалі до перспективи добування сланцю?

В Литві досить бурхлива полеміка щодо можливості і потреби добування скрапленого газу. Головна проблема – екологічна, втім, наскільки мені відомо, зараз для гідравлічного вибуху може використовуватися не хімія, а крохмаль.

Зрештою, кожна держава має зробити для себе висновок як бути з цими технологіями.

DSC_0239

Наскільки в Литві популярне використання дрів чи вугілля, особливо в сільській місцевості?

Що стосується деревини, зараз, особливо в приватних будинках та міні-котельнях  популярне брикетне використання  – спресованої маси, котра має високий ступінь горючості.

В цьому відношенні варто відзначити надзвичайно високу  енергоефективність брикетів:  він наче тліє і довго зберігає тепло за рахунок використання вмісту кисню.

Наскільки розповсюджене використання вугілля, особливо на підприємствах?

В  мене відсутня дана статистика, але ми точно  підпадаємо під норми ЕС по використанню норм  СО2. У нас немає підприємств, які агресивно засмічують ним повітря.

Разом з тим в Литві цим питанням займається департамент, який відповідає за зміну клімату і забруднення середовища – вони видають квоти на СО2 Через них ми здійснюємо контроль викидів хімічно активних речовин в навколишнє середовище.

Як сильно вплинуло на Литву закриття Інгалінської АЕС і як зараз справи з будівництвом нової, спільної для всіх прибалтійських країн?

Це дійсно не моє питанняJ. Ним опікується Міністерство енергетики. Можу лише додати, що це стратегічне рішення, котре приймається на рівні держави, тому я не можу його коментувати.

Програма модернізації була розпочата в минулому році?

Вона діє вже 8 чи 9 років, але її активна фаза почалася лише в цьому році з приходом нової коаліції (з грудня минулого року).

В цьому відношенні можна відзначити три основні аспекти змін:

–        Збільшення компенсацій з 30% до 40%;

–        Ми знімаємо компенсації людям, які користуються енергетикою, але не хочуть її модернізації;

–        Ми уклали партнерські договори з 60 самоуправами і всі вони приймають активну участь в роботі;

 Ця програма була почата з внутрішніх потреба чи на вимоги ЄС?

Ні, це не вимоги ЄС, ми дійшли до цього самі, оскільки свідомі того, що для Литви енергонеефективніссть будинків завжди була проблемою.

Згідно з останніми підрахунками  сьогодні держава витрачає біля 700 млн. гривень на рік на компенсації в цьому напрямку.

Разом з тим, зараз маємо цікаву директиву Європейського Союзу, один з пунктів котрої називається «20, 20, 20»  і полягає в тому, що до 20 року країни ЄС (і Литва в тому числі) повинні на 20% підняти свою енергоефективність, на 20 % зменшити викиди СО2 і на 20% задіяти енергію альтернативних джерел в загальному виробництві.

Зараз нові будинки будуються з використанням нових енергозберігаючих технологій? Хто перевіряє ці параметри – забудовники?

Всі будинки в Литві за енергоефективностю поділені на А, Б, С, Д і відповідно, у нас є вимога до проектувальників, котрі виходять з цих 4-х типів.

Він має забезпечити один з цих чотирьох пунктів. Кожен будинок має свій сертифікат, з котрого видно, до якого класу енергоефективності він належить.

У Вільнюсі можна будувати будинки всіх категорій?

Новим будинкам зараз застосовується категорія А і Б, а реновованим  – С (була Д).

На цьому ми прощаємося з Даївою Матонієне – чарівним замміністра, котра опікується “чоловічою проблематикою” – будівництвом. За дверима її кабінету сидить самотній чоловік середніх років. За словами нашого перекладача це мер одного з міст. Посада посадою, а черга одна для всіх.

Чайковский М.

Гриневич М.

 




Loading...



Залишити коментар