Досить затягувати паски! - Перший Соціальний

Досить затягувати паски!

1

235 копия

Економіка України переживає глибоку кризу. Падає виробництво, закриваються підприємства, населення зубожіє. Уряд намагається перекласти всю відповідальність на війну та втрату промисловості Донбасу. Проте, на нашу думку, головним винуватцем кризи є сам Уряд, а точніше його політика скорочення дефіциту бюджету, чи як-то кажуть, затягування пасків.

Скорочення дефіциту держбюджету досягається за рахунок збільшення податків, комунальних тарифів, заморожування зарплат та пенсій, скорочення пільг, закриття шкіл і лікарень, тощо. Проте, навіть для не фахівців очевидно, що зростання податків призводить до згортання бізнесу, закриття підприємств, скорочення виробництва. А в результаті – податкові надходження падають і бюджет стає ще більш дефіцитним. В свою чергу скорочення соціальних виплат призводить до зубожіння населення і падіння попиту на товари і послуги, що веде до скорочення виробництва та згортання бізнесу. Ось результат роботи Уряду в 1-му півріччі 2015р.: практично бездефіцитний бюджет приблизно 0,27% ВВП при падінні ВВП на 16,3%, промислового виробництва на 20,5%, реальної зарплати на 23,9% .Отже, своїми діями Уряд нищить економіку України.

В якості аргументу щодо необхідності скорочення дефіциту бюджету наводиться, що ,мовляв, дефіцит доведеться покривати грошовою емісією, що призведе до інфляції. Проте, навіть при практично бездефіцитному бюджеті, Нацбанк продовжує друкувати гривні. На 2015р. заплановано збільшення монетарної бази на 91 млрд.грн. Зростає й інфляція. В 1-му півріччі 2015р. споживчі ціни зросли на 39,3 %. Отже, бездефіцитний бюджет не рятує від інфляції.

Хоча МВФ та деякі західні експерти підтримують таку політику Уряду , проте на Заході застосовують зовсім інший комплекс заходів для виходу країни з кризи. Наприклад, для виходу економіки США з кризи у 2008р. було запроваджено план Президента Обами. Цей план передбачав зниження податків для малого бізнесу на 300 млрд.доларів, інвестування понад 700 млрд.доларів державних коштів в будівництво доріг, мостів, шкіл, лікувальних закладів, розвиток телекомунікаційних мереж, та створення за рахунок цих коштів 2,5 млн. робочих місць. Крім того, було впроваджено безкоштовне медичне страхування для бідних. Понад 40 млн. американців стали отримувати від держави безкоштовні продуктові пайки. Тобто, в умовах кризи, Уряд США скорочував податки і збільшував витрати. При цьому дефіцит держбюджету США зріс до 10% ВВП, проте максимальний рівень інфляції становив лише 2,7%. Аналогічні дії для виходу з кризи вживали й такі провідні країни ЄС, як Німеччина і Франція. Наведені вище заходи дозволили країнам в короткий термін подолати кризу, відновити економічне зростання. Чому Уряд України робить все навпаки? Режим жорсткої економії планують продовжити далі й поступово скоротити дефіцит держбюджету з 4,25% ВВП (план на поточний рік) до 2,6% в 2018р.

На нашу думку, для виходу економіки України з кризи слід піти на зниження податків. Необхідно скасувати раніше прийняті закони та постанови, які збільшують оподаткування або розширюють податкову базу підприємств малого бізнесу та незаможних верств населення. Потрібно негайно перерахувати розмір прожиткового мінімуму виходячи з сучасного набору товарів та послуг і поточних цін. Привести у відповідність мінімальні зарплати та пенсії, виходячи з нового прожиткового мінімуму. Необхідно відновити державні інвестиційні програми для відновлення та модернізації підприємств, доріг, соціальної інфраструктури. Ці заходи дозволять стабілізувати ситуацію та сприятимуть виходу економіки з кризи.

Кошти спрямовані на державні інвестиційні програми не створять додаткового інфляційного тиску, основна їх частина буде спрямована на виробничі витрати, лише частина їх, що становить зарплату працівників, потрапить на споживчий ринок. Проте, інвестиції створюватимуть нові робочі місця і збільшать податкові надходження до бюджету, компенсувавши недоотримання податків від малого бізнесу та незаможних верств населення. Кошти, які будуть спрямовані на індексацію зарплат і пенсій, звісно, посилюватимуть інфляцію. Проте, частина з них піде на сплату комунальних тарифів, які вже суттєво виросли, і цим врятує ЖКГ від масових неплатежів. Та  частина коштів, яка буде використана для придбання товарів та послуг сприятиме зростанню обсягів виробництва та створюватиме нові робочі місця.

Головне – не допустити виходу нової грошової маси на валютний ринок. Саме знецінення гривні і є основним джерелом зростання цін. Тому, слід  перейти до фіксованого курсу гривні та посилити контроль за зовнішньоекономічними операціями. Нагадаємо, що протягом 2014р. Нацбанк надав комерційним банкам рефінансування в розмірі 222,3 млрд.грн. в тому числі 13,2 млрд.грн. було видано на порятунок банків, що пізніше були визнані неплатоспроможними. Значна частина цих коштів потрапила на валютний ринок, що сприяло обвалу курсу гривні та викликало сплеск інфляції. Якби ці кошти були спрямовані в інвестиційні проекти та індексацію зарплат і пенсій, ми б зараз не мали ні такого обвалу гривні, ні такої високої інфляції, ні такого сильного падіння виробництва.

Петро Остапенко, для «Страйку»




Loading...



1 коментар

  1. Федірків Микола Миколайович on

    Повністю згідний з автором. Дуже грамотно все викладено.

Залишити коментар