ГОГОЛЬFEST і кіно: Стосунки заплутані - Перший Соціальний

ГОГОЛЬFEST і кіно: Стосунки заплутані

0

1В п’ятницю на ГОГОЛЬFESTі довелося побувати на двох кіноподіях – майстер-класі від Держкіно і показі короткометражок. І те, й інше не справило враження.

Незважаючи на те, що захід від Держкіно подавався як майстер-клас, навчитись чомусь на ньому було нелегко. Натомість його учасники розповіли, чого чекати від державного кінематографічного органу в майбутньому і поговорили про (нелегке) життя українського кіно. Втім, навіть це було достатньо цікаво.

Голова Держкіно Пилип Іллєнко поспішав на інший захід, тому просто розповів про майбутні критерії органу при пітчингу (презентація проекту) кандидатів на державне фінансування. Коротко і в тезах.

  • Для нормального фінансування органу, а отже й майбутніх шедеврів, потрібно 300 мільйонів гривень. Цих грошей наразі немає. В Держкіно над цим працюють. Якщо у когось є знайомі прем’єр-міністри – просимо замовити словечко.
  • На повнометражний фільм більше мільйона гривень не даватимуть. Та й мільйон не даватимуть, і 900 тисяч не даватимуть. Склалося враження, що більше, ніж півмільйона очікувати не варто. Хоча, якщо добре попросити…
  • Норма, згідно з якою фінансуватиметься не більше 50% від очікуваного бюджету фільму, зберігається. Працюють над тим, щоб довести її до рівня 70%. Розуміють, що в перспективі слід від неї відмовлятися. Зараз же – стороннє фінансування обов’язково має бути представленим.
  • Перевага надаватиметься проектам, які заручились підтримкою телеканалів. Це свідчитиме про «серйозність намірів» в плані дистрибуції і те, що у фільму буде хоча б якась аудиторія.
  • В Держкіно дуже хочуть бачити жанрове кіно. Від більшості поданих сценаріїв хочеться повіситись, а вішатись чиновники не збираються. Знімайте комедії, бойовики, жахи і навіть еротику і воздасться вам фінансовими потоками від держави.

Загалом, склалося враження, що в Держкіно дійсно хочуть випрацювати нові, прозоріші підходи до відбору кандидатів і нову ідеологію українського кіно. Схоже, проекти на кшталт «80-річчя Леоніда Кравчука» вже не потрібні. І це добре. Всю технічну інформацію про те, як оформити проект, можна знайти на сайті органу. Крім того, можна приходити фізично і розпитувати чиновників, які вам обов’язково допоможуть. Бо Держкіно нам не вороги, а друзі. ОК.

Далі були короткометражки від Київського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів. На них можна було заснути. Організатори стверджують, що відібрали найкраще з 1700 фільмів. Не віриться. Якщо це найкраще, то не хочеться навіть уявляти, що ж гірше. Особливо нудним був 40-хвилинний фільм про молоду браконьєрку десь в північній Європі. Дуже, дуже нудно. Загалом, фільми потягнуть на 5 по 10-бальній системі.

Своєрідною беккетівською екзистенцією порадував лише японський мультик «Час вечеряти».

Але на ГОГОЛЬFEST ходити варто, там чудова атмосфера. Та й ви, впевнений, знайдете там щось набагато цікавіше, ніж побачив я.

Ярослав Остафійчук




Loading...



Залишити коментар