Кримчани – російські кріпаки

0

335

Днями в українських ЗМІ появилась новина про те, що Російська Федерація не має наміру віддавати Україні Олександра Кольченка та Олега Сенцова.

Із звільненням Надії Савченко, Юрія Солошенка і особливо Геннадія Афанасьєва, українські товариші Сенцова та Кольченка надіялись на швидку зустріч із ними.

Як відомо, Афанасьєв проходив по тій же справі і був засуджений, що і проукраїнські кримчани. Нагадаємо, що Геннадія російські служби змусили свідчити проти Олександра та Олега, однак Афанасьєву вистарчило сміливості відмовитись від своїх слів і заявити про тиск.

Попри це все, не зважаючи на причетність до однієї справи, Афанасьєва врятовано від російської тюрми, а от Кольченка і Сенцова чекають довгі роки російської каторги. Виникає, звичайно ж, багато запитань щодо цього, але відповідей не має, тільки здогадки.

Як стверджує російська сторона у своїх офіційних заявах, Кольченко та Сенцов набули російське громадянство, відповідно передача цих осіб в Україну не можлива.

Таке твердження не відповідає дійсності, про що стверджує і уповноважений з прав людини в Росії, на сайті якого засвідчили українське громадянство ув’язнених.

Перебуваючи в Криму під час російської окупації, Олександр та Олег свідомо відмовились від російського громадянства. Про це говорять і їхні товариші, і самі хлопці під час судових засідань.

Найцікавіше тут пояснення Російської Федерації щодо набуття громадянства Кольченко і Сенцовим. У  листі Міністерства юстиції Росії  пишуть:

«Сенцов О,Г отримав російське громадянство відносно частини ч.1 ст.4 Федерального конституційного закону від 21.03.2014 року №6-ФКЗ «Про прийняття в російську Федерацію Республіки Крим і утворення в складі Російської Федерації нових суб’єктів – Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь». Аналогічна відповідь стосується і Кольченка.

minjust

Виходить що попри відмову та українське громадянство, Олександра Кольченка та Олега Сенцова примусово записали до російських громадян. Знову ж таки, чому дана процедура не відбулась раніше і  не зачепила Геннадія Афанасьєва –  питання відкрите.

Можливо місце має зміна позиції щодо українських політв’язнів або ж недопрацювання української сторони. Зрештою, небажання Росії відпускати двох кримчан було явним та очевидним із самого початку.

Кольченко та Сенцов у Криму були активними громадянами із чіткими політичними поглядами та відповідною харизмою. Хлопці відкрито заявляли про свою проукраїнську позицію та вважали дії Росії окупацією. Можливо саме тому, що і Олександр, і Олег вміють і не бояться висловлювати свої думки, російська влада вигадує різні методи для їхнього утримання у своїх тюрмах.

Можна також включити уяву та роздумувати над тим, що Кольченко і Сенцов відмовились співпрацювати із деякими російськими службами, тому їхнє повернення в Україну не має сенсу.

Проте, мова у цій статті зовсім про інше. Причин таких дій російської сторони можна знайти багато. Питання ж стоїть в обгрунтуванні цих дій. Так, кожен, хто прочитає відповідь Мінюсту РФ щодо Сенцова, пригадує дещо подібне на сторінках із підручника історії. А саме часи феодалізму, коли людина(кріпак, селянин) прикріплялись до території. Так із переходом землі до іншого власника, передавались і всі кріпаки. Кращої аналогії годі і знайти. Виходить, що як тільки Російська Федерація окупувала Крим, на законодавчому рівні вона і легітимізувала кріпацтво. Можливо, хтось це вважає перебільшенням, але різниця лише у тому, що тоді були пани, а тут ситуація із державою.

Коли мова заходила про добровільну відмову від українського чи російського громадянства, мабуть ніхто кримчан не попередив про те, що без їхньої згоди вони вже записані до росіян.

Більше того, такий стан речей суперечить всім міжнародним нормам. Хоча, якщо мова йде про російську владу, то дотримання міжнародних норм видається наївним капризом.

Ще на початках Олег Сенцов у одній своїй промові навів таку ж аналогію. Під час судового засідання щодо продовження утримання його в слідчому ізоляторі, Сенцов розповів про намагання «втулити» йому російське громадянство:

«Також хочу заявити протест проти спроб позбавити мене громадянства України, як я був, так і залишаюся громадянином України. Я не визнаю анексії Криму та військового захоплення Криму Російською Федерацією. І будь-які договори, які укладає нелегітимний уряд Криму з РФ, вважаю недійсними. Я не кріпак, мене не можна передати разом з землею».

На кінець можна зробити один сумний висновок –  якби ми не переконували себе, що живемо в цивілізованому світі, реалії життя та трагедія цих двох хлопців доказує зовсім інше. Ставлення РФ до захопленої ними території та до людей, які там проживають ретранслює всезагальну політику щодо громадян Росії як до власності держави.

Василина Бойко, спеціально для «Страйк»

 





Loading...



Залишити коментар