Небезпеку Трудового кодексу усвідомили і в парламенті

0

Критика Трудового кодексу лунає не лише з лівих та профспілкових протестів, а й усередині найвищого законодавчого органу. Вчора парламентський комітет з питань соціальної політики та праці не підтримав проект законопроект №2902 авторства «регіоналів» Олександра Стояна і Ярослава Сухого. Успішність громадської кампанії проти проекту вражає: проти винесення його на голосування виступила навіть частина політиків, які голосували за аналогічний проект №1108 у далекому 2008 році (та ми, звісно, пам’ятаємо). До того ж, на сайті Верховної Ради було опубліковано висновок Головного науково-експертного управління ВРУ, датований 18 червня ц.р. (далі — експертний висновок). Звісно, вони мають рекомендаційний характер, та все ж спроба винесення одіозного законопроекту на голосування буде мати все меншу легітимність. Наразі тексту рішення комітету немає, тому варто ознайомитися з експертним висновком. Забігаючи наперед зазначимо, що орган рекомендував за результатами розгляду у першому читанні доопрацювати проект. При цьому експертний висновок містить ряд унікальних аргументів, а також підтверджує критику, що висловлювалась на адресу проекту.

 Нормативні акти рабовласника

 Так, зокрема, експерти звернули увагу на можливість зведення нанівець ідеї соціального діалогу шляхом прийняття роботодавцем нормативних актів. Цікаво, що таке право роботодавця визнається загалом прийнятним, хоча його реалізація криє у собі небезпеки. Фахівці підкреслюють, що роботодавці зможуть власним актом урегулювати питання, що віднесені до предмету колективного договору, у випадках, коли на підприємстві немає профспілки. Але ж згідно нинішнього Закону України «Про колективні договори і угоди» суб’єктом підписання колективного договору з боку працівників може виступати не лише профспілка, а й вільно обрані представники трудового колективу.

 Так, у висновку говориться, що правила внутрішнього трудового розпорядку, який за чинним законодавством повинен затверджуватись трудовим колективом за поданням роботодавця і профспілкового комітету на основі типових правил, у проекті переходить у категорію актів роботодавця.

 Викликає зауваження експертів і те, що питання оплати праці можуть визначатись нормативним актом роботодавця, якщо на підприємстві немає профспілки. Це стосується також і визначення права роботодавця щодо зменшення розміру або скасування доплат, надбавок, премій тощо (стаття 214). «У цьому випадку не враховується чинна, гарантійна щодо дотримання прав на оплату праці,  вимога статті 22 Закону України «Про оплату праці», яка передбачає недопустимість прийняття суб’єктами організації оплати праці в односторонньому порядку рішень з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами», — зазначають експерти.

Відзначимо, що, згідно проекту ТК, нормативними актами будуть врегульовуватись не лише колективні трудові, а й індивідуальні трудові відносини (наприклад, установлення п’ятиденного чи шестиденного робочого тижня).

 Таким чином, парламентські юристи підтверджують, що роботодавці будуть зацікавлені в тому, щоб знищити профспілки або ж не допустити їх появи там, де їх нема. Адже вільно обрані представники трудового колективу вже не будуть приймати участь у визначенні правил, що діють на підприємстві.

 Непедагогічний підхід

 Профспілка «Захист праці» відзначала, до яких проблем може призвести укладення тимчасових трудових договорів для ряду професій, таким як педагоги та творчі працівники. Якщо трудовий договір укладено на строк коротший, аніж 2 місяці, то звільняти можна буде за двотижневу хворобу.

 Експерти Управління не деталізують ці небезпеки, але звертають увагу на те, що можливість для укладення строкових договір розширюються. Адже для встановлення трудових відносин на визначений строк не потрібно об’єктивних обставин (зокрема, природно-кліматичних). Достатньо лише, якщо роботодавець доведе «факт погодження сторонами строкового характеру трудових відносин» (стаття 68 проекту).

 Загалом фахівці вважають недоліком проекту те, що він не розкриває у повній мірі специфічного становища педагогів, науковців та представників інших професій. «Пропонована у проекті можливість регламентації багатьох питань на підставі окремих законів є вразливою, оскільки допускатиме можливість звуження прав та гарантій, які міститиме ТК», — уточнюють вони.

 Також загрозу експерти бачать для такої специфічної групи, як працівники з обмеженими можливостями. Згідно проекту, тривалість щоденної роботи (зміни) не може перевищувати для інвалідів строку, який вказаний у «медичному висновку». «Таке положення не має чіткого нормативно-правового навантаження, оскільки неясно, про який висновок йдеться, ким і у якому порядку він буде видаватись, а відтак невідомо, чи позитивно вплине його наявність на правове становище інвалідів у сфері праці», — підкреслюють фахівці. На їх думку, закон повинен чітко встановити максимальну межу робочого часу для працівників з обмеженими можливостями.

 Боротьба за безробіття

 Ряд норм, на думку авторів експертного висновку, посилять «гнучкість ринку праці», тобто нададуть капіталістам змогу звільняти працівників.

 «Погіршенням рівня трудових гарантій працівників є також пропозиція  повернутися до надання відпусток без збереження заробітної плати у зв‘язку з природно-кліматичними умовами та з інших причин на період припинення виконання робіт (стаття  200 проекту)», — говориться у експертному висновку.

 Запропонована редакція підстав звільнення працівників у зв’язку із скороченням (стаття 98 проекту, частина перша) розширює можливості роботодавця у порівняні з чинними вимогами завдяки широкому за обсягом формулюванню такої підстави — «наявності умов економічного, технологічного, структурного, організаційного характеру». Статтею 40 пункт 1 КЗпП України таке звільнення обумовлене саме зміною в організації виробництва і праці, в тому числі у випадках ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання, що об’єктивно може спричинити скорочення чисельності або штату працівників. У проекті ж така умова, як зміни в організації виробництва і праці, перенесено у категорію однієї з «рядових» умов різного характеру.

 Також експертний висновок звертає увагу на розширення можливостей для притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності. Як раніше підкреслював «Захист праці», строк притягнення до відповідальності за вчинення проступку збільшується з до 1 року. Критикується і модель роботи комісій з трудових спорів — у випадку незгоди хоча б одного члена рішення вважається неприйнятим.

 До того ж експерти принципову критикують ідею запровадження локауту — зупинення виробництва, на якому страйкують працівники.

 Навчання за власний кошт

 Експерти не визнають проект таким, що відповідає інтересам молодих працівників. Передусім, вони констатують, що проект ТК, як і нинішній КЗпП, не конкретизує, які саме категорії працівників (що звуться «робітниками») можуть претендувати на проходження випробувального терміну за один місяць. Зазначимо, що позиція «Захисту Праці» полягає у тому, що «огульне» випробування взагалі має відійти у минуле. Проходження випробувального терміну слід застосовувати лише щодо певних професій (наприклад, для кандидатів на керівні посади) і під контролем профспілок.

 Також експерти констатують, що можливість працівника до підвищення кваліфікації у проекті прив’язана до волі роботодавця. Стаття 315 проекту ТК визначає, що необхідність професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників визначається законодавством, а також роботодавцем відповідно до власних потреб. При цьому у нормах ТК не пропонується встановити навіть періодичності її проведення (наприклад, раз на три чи п’ять років).

 Крім того, у проекті не визначається, за рахунок чиїх коштів роботодавець забезпечує професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників без припинення трудових відносин (нинішній КЗпП каже про те, що це навчання здійснюється за кошти підприємства). У цьому контексті варто нагадати, що за Трудовим кодексом при скороченнях переважним правом залишення на роботі користуються ті, хто підвищує кваліфікацію за направленням власника, а зараз – усі, хто поєднує роботу з навчанням.

 Разом з тим, відзначимо, що ряд недоліків ТК залишились поза увагою експертів. Мова йде про встановлення технічного контролю за працівниками, «гнучкі» умови роботи на малих підприємствах та можливість звільнення усупереч відмові профкому. Ймовірно, фахівці вважають, що роботодавці не будуть зловживати цими можливостями. Але практика на разі свідчить про зворотне. Тому наразі лівим та профспілковим активістам потрібно не втрачати пильності. Варто слідкувати за парламентом, аби він не виніс на голосування проект, небезпечність якого дістає постійно нові підтвердження.

 Віталій Дудін, голова юридичного департаменту профспілки «Захист Праці»




Loading...



Залишити коментар