Як корпорації за нами шпигують

0

150_2 копия

Білий дім підтримав законопроект, яким надав право корпоративним елітам і спецслужбам контролювати нашу цифрову інформацію.

В епоху стрімкого розвитку сучасних технологій можна з легкістю проникнути в Інтернет та цифрові медіа, використовуючи інтерактивні системи спостереження. Ведучі онлайн-компанії США позиціонують себе справжніми прихильниками відкритого та демократичного Інтернету, і в той самий час, працюючи за лаштунками, таємно забезпечили собі необмежену та неконтрольовану можливість виводити всю нашу інформацію «з тіні». Вони об’єднались з найбільшими рекламодавцями Інтернету з ціллю відслідковувати тих, хто в нескінченному циклі продукує і продає свої політичні ідеї. Хоча такі веб-сайти, як Google, Facebook та інші цифрові гіганти ратують за «демократичний» Інтернет, справжньою їхньою метою є використання «ширми», за якою ховається висока комерціалізація та корпоративні інтереси цифрової медіа-культури.

Минулого четверга було широко заявлено про перемогу «свободи Інтернету» і поразку «корпоративного Інтернету» після того, як Федеральна комунікаційна комісія схвалила відповідні поправки. Минулого разу необхідним стало навіть втручання президента США Барака Обами, який наполягав на «найсуворіших правилах захисту мережевого нейтралітету». Це дало можливість підсилити здійснення планів для ФКК. Її голова, Томас Віллер, колишній лобіст кабельного та телекомунікаційного телебачення, раніше був байдужим до схвалення структурної регуляції. Проте, відчувши загальний тиск, особливо з боку президента, він став «новонародженим чемпіоном» мережевого нейтралітету – першим в комісії, хто схвалив «сильні та стійкі правила захисту відкритого Інтернету».

Наступного дня Барак Обама в Білому домі оголосив про інший підхід до свободи Інтернету, надавши перевагу таким онлайн-компаніям, як Google, Facebook та іншим «щасливчикам» і рекламним клієнтам. Вони сприйняли це, як велику політичну перемогу. Адміністрація президента реалізувала довгоочікуваний «Конституційний акт про приватність», який дозволяє більшості потужних корпорацій і їхнім торговим асоціаціям самостійно визначати всі майбутні права на недоторканність приватного життя американців. Це дає їм додатковий контроль над пересуванням та використанням онлайн-інформації. Адміністрація поступилась своїм впливом корпоративним елітам США. Тепер вони зможуть ефективно контролювати Інтернет та всі цифрові джерела.

Як забезпечити вплив правил приватної недоторканності Інтернету? Як забезпечити здатність продовжувати прогресивні та перспективні альтернативи? Більшість громадських обговорень з приводу розповсюдження приватної цифрової інформації та шпіонажу фокусуються на Агентстві національної безпеки США та інших секретних службах, діяльність яких викрив Едвард Сноуден, але натомість немає серйозних дискусій про вплив комерційної цифрової системи, яка є серцем Інтернету. Google, Facebook та інші користувачі нашої цифрової бази повномасштабно розширюють системи комерційного спостереження. Ця інформація збирається з наших мобільних пристроїв, персональних комп’ютерів, соціальних мереж, програм, тощо. Вони знають про нас все: починаючи з того, про що ми спілкуємось, закінчуючи тим, що роблять наші діти.

Потужні онлайн-корпорації продовжують розширювати практику збирання інформації. Зливаючи та використовуючи наші онлайн- та оффлайн-дані (в тому числі й інформацію, зібрану з наших офіційних карток, які ми використовуємо в магазинах), вони стежать за нами через всі використовувані нами пристрої (ПК, мобільні телефони і т.д.). Більшість зібраної про нас інформації передається через величезну мережу зломщиків цифрових даних та їх партнерів (таких, як Facebook з їх численними інформаційними компаніями, наприклад, Acxiom чи Epsilon). В цифровій індустрії США зараз відбуваються «перегони озброєнь». Компанії конкурують за те, щоб отримати власний і повний набір інформації про кожного свого користувача, намагаються керувати хвилями злиття і надбання. Вони готові збирати глобальні цифрові бази про американців (та усіх своїх клієнтів) і намагаються проковтнути максимум інформації, скільки зможуть.

Ведучі корпорації інвестують величезні суми на «врожай», який, за їхніми словами, зробить дієвим збирання інформації 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Така технологія називається «Big Data» і дає компаніям можливість швидкого аналізу великого об’єму інформації, надаючи перевагу розумінню того, як ми використовуємо свої онлайн-медіа та мобільні пристрої. Провідні компанії з технологічно-рекламним напрямком роботи першими використовували надшвидкісні комп’ютери, за допомогою яких буквально за мілісекунди відслідковували нашу роботу в онлайні. Вони з тріском вламувались в наш інформаційний простір, вирішивши зробити нас ціллю свого шпигунства через рекламу та маркетинг (часто знаходячи нашу геолокаційну інформацію через персональні комп’ютери чи мобільні ґаджети).

Ці пристрої використовують для того, щоб «вираховувати» нас особисто як найбільших та найактивніших покупців, тому до нас можуть миттєво доставити потрібні форми маркетингових (і в тому числі політичних) повідомлень. Все частіше великі бренди та агенції використовують всю наявну та відслідковану цифрову інформацію, завдяки якій розробляють нову тактику продажу різних товарів: страхування, машин, фінансових пірамід, банківських послуг, політичних кандидатів тощо. Наприклад, ці таємні пристрої здатні прогнозувати, який інтерес до чогось буде більший в певний день – до запозичень чи кредиток – і можуть використовуватись проти тих або інших політичних угрупувань.

Існують також й інші можливості викрадати інформацію з наших пристроїв, тим самим заплямовуючи репутацію «вільного» Інтернету. Наші користувачі втомилися від малопереконливої системи, в якій просто оновили традиційну рекламну тактику з «Медісон авеню». Відомо, що ця система покладається на «підсвідомий» та культурний вплив. Сьогодні онлайн-оголошення побудовані на найрозумніших цифрових маркетингових дослідженнях. Працюючи з такими компаніями, як BrandLab від Google, Adworks від AT&T та спостерігаючи за зусиллями таких компаній, як Facebook IQ, добре підковані клієнти досягають розуміння основ нейромаркетингу (спеціального впливу на наші емоції та підсвідомість), соціального медіа-моніторингу, нових форм та місця корпоративної продукції, використання наших цифрових платформ.

Онлайновий маркетинг допомагає визначати розміри нашого цифрового світу. Більшість існуючих Інтернет та мобільних комунікацій свідомо розвиваються як високо комерціалізовані місця продажу, де існують надходження, які вибірково дозволяють створювати фінансовий контент з сильною підтримкою реклами. Google i Facebook, які є головними продуцентами реклами, а також інші агенції, тісно співпрацюють для сприяння комерціалізації наших зв’язків з цифровими медіа. Вони фінансують пошуки нових двигунів прогресу, нових соціальних мереж, онлайн відео-каналів і тепер ще й «монетизують» зміст своїх дій. Такі зусилля провідних корпорацій створюють значні перешкоди для існування демократичного інформаційного середовища.

Один з таких бар’єрів і перешкод стоїть «кісткою в горлі» на їх шляху до домінування та тиранії – це зростаюча суспільна турбота про недоторканість нашого особистого життя. У компаній в США часто виникають труднощі в протистоянні з законами, які захищають приватне життя. В США, а також в Європейському союзі, де цифрова інформацію де-юре захищена і, як вже було сказано, є однією з фундаментальних прав, у корпорацій-шпигунів частково зв’язані руки. Ефективне регулювання недоторканості приватного життя в США відновить контроль над інформацією , яку про нас збирають. Це спрацює проти тієї системи, яка існує зараз, і дозволить більшості компаній вільно використовувати це регулювання. Правда, виходячи з запропонованого Обамою плану, провідні цифрові компанії зможуть самі встановлювати правила гри. Завдяки схемі Білого дому, яку називають «багатостороннім процесом», відбуваються індустріально-домінуючі зустрічі зі споживачами та значно більшими приватними групами і ресурсами, які будуть розвивати так звані «саморегулятори» і «кодекси поведінки», які в свою чергу керуватимуть оздоровленням американських цифрових зборів приватної інформації. Ці «кодекси поведінки» розвиватимуть адресно, вирішуючи, яким компаніям можна відстежувати та використовувати вашу особисту інформацію, а яким ні; як збирати досьє на нас, яке базуватиметься на тому, що ми робимо в місцевих продуктових магазинах і в соціальних мережах; як збирати медичну інформацію, як це робить, наприклад, Fitbit Inc.

Ці законодавчі процеси запущені владою лише для того, щоб захистити саму сутність цифрових компаній. Білий дім Обами розцінює ці компанії як чинник економічного зросту Америки. Як ми бачимо, викрадення інформації у людей і шпигунство за власними громадянами, мабуть, є найуспішнішими індустріями в США. Завдяки поодиноким саморегуляційним діям і зацікавленості «кодексами поведінки», дійсно створюються хороші ділові умови, які дозволяються компаніям продовжувати акумулювати в себе і відповідно використовувати величезну цифрову інформацію без жодних проблем в будь-яких цілях: комерційних, політичних тощо. Адміністрація президента оголосила, що такі посередницькі процеси можуть працювати ефективніше, ніж саме законодавство, і діяти за законами і тенденціями «епохи Інтернету». Маючи переваги в цій індустрії, зацікавлені сторони не здатні змінити несприятливий вплив на їхнє власне майбутнє, яке повністю залежить від можливості збирати та використовувати нашу з вами приватну інформацію.

Новий законопроект Білого дому також знижує управлінські повноваження і можливості Федеральної торгової комісії (ФТК), яка діє в якості головного федерального сторожового собаки, наглядаючи за недоторканністю нашої інформації. Замість того, щоб розвивати можливості і повноваження ФТК, які дозволять нам приймати рішення щодо приватності інформації, законопроект дозволяє компаніям швидко розглядати (менше, ніж за 30 днів) пропоновані посередниками правила з неможливістю їх відхилити. Тепер компанії значною мірою захищені від нагляду зі сторони ФТК і посилені своєю згодою дотримуватись регуляторної політики. Це прописано в їхніх базових правилах. Демократична більшість у Конгресі розкритикувала Білий дім і ФТК через те, що більшість споживачів та приватних організацій відкидають плани Білого дому про недоторканність приватної інформації. Натомість, адміністрація не бажає якимось чином позбавляти приватні компанії своєї підтримки. Ми знаємо, що Силіконова долина та її бізнес-партнери, яких підтримує Конгрес, всіляко запобігатимуть появі законів про приватну інформацію.

Зрозуміло, що онлайн-лобі має інші погляди та плани на «вільний Інтернет». Прикладом цього є заяви «Інтернет асоціації» про лобіювання торгівельних організацій, яким займаються Google. Facebook, Amazon і маса інших ведучих онлайн-компаній. За останній тиждень відбулось дві значних події. Це прийняття рішення від ФКК про створення «сильних і нейтральних інтернет-законів». Але група відхилила пропозиції Адміністрації про недоторканість інформації, назвавши їх «слабкими». Пояснили вони це існуючим широкомасштабним законодавством Комерційного департаменту, в якому створені погані вимоги до мережі. На карту поставлена можливість капіталістичних корпорацій розширювати свої бізнесові інтереси. І про це добре дбає організація «Інтернет асоціація». Наприклад, на порядку денному у членів цієї організації стоїть за мету проштовхнути нову торгову угоду Трансатлантичного торгівельного та інвестиційного партнерств, яка звільняє цифрових гігантів від потреби дотримуватись законів про недоторканність приватної інформації.

Мережевий нейтралітет вірно вбачає в таких компаніях, як Comcast, Verizon та інших кабельних та телефонних гігантах головних опонентів демократичного цифрового медіа-середовища. Більшість інших Інтернет-корпорацій мають їх за своїх союзників та прихильників. «Відкрита» Інтернет-мережа вільна від контролю кабельно-телекомунікаційних монополій, які є однією з найважливіших частин для більшої різноманітності та загальної публічної зацікавленості онлайн-системою. В наш цифровий вік свобода завжди мусить відповідати потужним інтересам, які визначають потужні структури комунікацій. Компанії, які можуть збирати і ефективно використовувати інформацію, будуть ведучими в майбутньому Інтернету.

Сьогодні ми мусимо обмежувати простір цифровим медіа-узурпаторам, обмежувати їм можливість використовувати нашу з вами інформацію. США є однією з «розвинених» країн, в якій досі немає національного закону, який би захищав недоторканість приватної інформації. Піклуючись про наше середовище, ми повинні боротись проти американських компаній, які використовують Інтернет для збурення громади і заангажовують її в суспільстві споживацтва, що має негативні наслідки для стабільного та справедливого майбутнього.

В кінці кінців, вирівнюються інтереси між так званими «новими» онлайн-медіа. Вони діляться своїми цінностями тільки тоді, коли до них приходить впевненість, що контроль над медіа приносить їм «золоті яйця», а наші банківські рахунки їх обслуговують та забезпечують рекламних клієнтів. В інтересах прогресивного суспільства сьогодні звучать вимоги використовувати Інтернет як доступ для організації та сприяння альтернативних поглядів, що й вимагатиме сьогодні великих зусиль.

Джефрі Честер

Переклад: Олександр Драгунов, для «Страйку»
AlterNet 





Loading...



Залишити коментар