Держбюджет-2019: Все більше силовим структурам

0

18 жовтня Верховна Рада схвалила проект бюджету на 2019 рік у першому читанні. За проголосували 242 народних депутати, проти – 19. 

Про це пише Главком.

Втім перше читання – це досить рутинна процедура. Депутати напередодні не приховували, що в жовтні можна проголосувати за що завгодно, аби запустити бюджетний процес. Це той випадок, коли курчат будуть рахувати не восени, а в грудні. Між першим та другим читанням парламентарі, особливо мажоритарники, традиційно намагатимуться наповнити бюджет купою власних «хотєлок», але зараз ситуація складніша, ніж у минулі роки.

По-перше, наступного року відбудуться вибори президента та Верховної Ради, тож очевидно, що і у влади, і у окремих депутатів, яким балотуватись, велика спокуса роздути соціальні видатки. По-друге, за бюджетним процесом, як ніколи, уважно, слідкує Міжнародний валютний фонд. А він ставить умову отримання ключового траншу в залежність від збалансованості бюджету. Як бачимо, ці два фактори просто протирічать один одному. Проходила інформація, що МВФ, який добре вивчив українську традицію переписувати бюджет між читаннями до невпізнанності, перед прийняттям рішення хоче побачити його кінцевий варіант.

Прем’єр Володимир Гройсман, який опинився між двох вогнів, намагався достукатись до парламентарів, зазначивши, що дехто хоче додатково включити у цей бюджет видатки, більші, ніж є у бюджеті Німеччини. «Ми сформували бюджет більше трильйона на 2019 рік, а нам починають пропонувати збільшити його ще на декілька трильйонів…, – обурювався очільник уряду. – Я не є фахівцем із будівництва повітряних замків».

Тож що собою представляє проект «неповітряного» бюджету? В ньому закладено зростання доходів на 9% у порівнянні з 2018 роком – до 1,008 трлн грн. У той же час витрати становитимуть 1,094 трлн грн, що на 10% більше, ніж у 2018 році. Дефіцит складає майже 90 млрд грн, у порівнянні з 77,9 млрд грн цього року. Такий дефіцит відповідає зобов’язанням України в рамках поточної програми співпраці з МВФ. Розрахунки бюджету на минулий рік здійснені з використанням прогнозного курсу на кінець наступного року в 29,4 грн/долар, що на 2,3% нижче в порівнянні з поточним роком.

ВВП, за прогнозами уряду, буде хоч і рости, але не так масштабно, як хотілося б, враховуючи глибину попереднього падіння української економіки – лише на 3%, як і поточного року. Інфляцію планується втримати в рамках 7,4%, що нижче у порівнянні з цьогорічними 9%.

Мінімальна зарплата з 1 січня 2019-го року має зрости на 12% – з 3723 гривень до 4173 гривень. Але ніяких 7,7 тисяч, чого вимагали під Кабміном профспілки та їхні ватажки, звісно, не передбачається. А от прожитковий мінімум на одну особу буде змінюватись кілька разів на рік: з 1 січня 2019 року – 1 853 грн, з 1 липня – 1 936 грн, з 1 грудня – 2 027 грн. Середня зарплата по країні складе 10 129 грн.

Граничний обсяг державного боргу підвищений на 3% – до 2,06 трлн грн, а граничний обсяг гарантованого державою боргу знизився майже вдвічі – до 388,6 млрд гривень.

Тепер щодо конкретних вигодонабувачів та аутсайдерів бюджету-2018. Він передбачає суттєве збільшення витрат на національну безпеку і оборону.

Фінансування Міністерства оборони планується підвищити на 21,8% у порівнянні із цим роком – до 101,4 млрд грн, Головного управління розвідки – на 10% – до 2,7 млрд грн, Ради національної безпеки і оборони – на 13,6% – до 177,7 млн грн, Служби безпеки – на 23%  – до 9,4 млрд грн, Служби зовнішньої розвідки, яка нещодавно опинилася в центрі скандалу зі своїм топ-посадовцем Сергієм Семочком, – на 30,1% – до 2 млрд грн.

Про внутрішню безпеку урядовці теж попіклувались:

на Міністерство внутрішніх справ передбачено 82,3 млрд грн (+28,8% у порівнянні з минулим роком), Генпрокуратуру – 7,2 млрд грн (+5,9%). Більш ніж на 70% уряд хоче збільшити витрати на Управління державної охорони. На Державне бюро розслідувань, яке ніяк толком не запрацює, заплановано 1,1 млрд грн.

Більш ніж на 45% Кабмін збільшив видатки для Центрвиборчкома – 708,6 млн грн. Це логічно, враховуючи проведення президентських і парламентських виборів.

Ледь не вдвічі більше у порівнянні з цим роком отримає Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб – 209,2 млн грн (+197,9%). На Мінекономіки планується виділити 8,7 млрд грн (+74,4%).

Мінкульт отримає 6,7 млрд грн, Міносвіти – 37,8 млрд грн, Міністерство охорони здоров’я – 37,3 млрд грн, Мінсоцполітики – 177,4 млрд грн, Мінінфраструктури – скромні 3,7 млрд грн. При цьому Державне агентство автомобільних доріг отримає в десять разів більше – 35 млрд грн.

Соціальні витрати бюджету встановлені на рівні 301,8 мільярда гривень. 1,6 млрд грн виділяється на Фонд енергоефективності та 400 млн грн на програму «теплі кредити».

На реформу нової української школи передбачено мільярд гривень, а на медреформу імені Уляни Супрун Кабмін заклав у бюджеті 92,3 млрд грн (на 9,5 млрд більше, ніж роком раніше). Культура може розраховувати на 5,4 млрд грн, з яких 1 млрд – на виробництво нових фільмів. Мабуть, в уряді надихнулись успіхом останніх українських стрічок.

Чимало отримають з бюджету обласні адміністрації – 9,7 млрд грн. Це у п’ять разів більше у порівнянні з поточним роком, що змушує знову ж таки згадати про вибори, що наближаються. В той же час збільшення місцевих бюджетів заплановано на 41,4 мільярда гривень.

Не забуває Кабмін про нинішній локомотив української економіки – агропромисловий комплекс. Зокрема, 1,38 млрд гривень планується направити на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки. Всього ж на підтримку аграріїв планують виділити майже 7 млрд гривень бюджетних коштів.

Чимале фінансування отримають антикорупційні органи – щоправда, не набагато більше, ніж цього року. Національне антикорупційне бюро може розраховувати на 867,5 млн грн, Спеціалізована антикорупційна прокуратура – у кілька разів менше за НАБУ – 125,1 млн грн, Національне агентство по запобіганню корупції – 758,4 млн грн (+11%), а на Вищий антикорупційний суд, який досі не запрацював, передбачено 287,1 млн грн.

Водночас на Національне агентство з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів планують виділити 169,7 млн грн, що на 33% менше за цьогорічні показники.

Аутсайдерами бюджету, яким урізали фінансування у порівнянні із поточним роком, стали Верховна Рада (щоправда, «урізали» чисто номінально – на 0,04%), Міністерство закордонних справ – мінус 0,4% та Державне управління справами – мінус 3,8%.

Менше коштів отримають Державна інспекція ядерного регулювання, Нацкомісія з держрегулювання в сфері зв’язку та інформатизації, Державна регуляторна служба та Фонд державного майна, який вже котрий рік не в змозі організувати масштабну приватизацію.

Наступного року уряд розраховує отримати за рахунок розпродажу держпідприємств 17,1 млрд грн, але, враховуючи виборчу турбулентність, віриться в це слабо.  Проте не слід забувати, що ближче до зими, коли бюджетні баталії увійдуть в найбільш гарячу фазу, вся ця арифметика може суттєво змінитись.




Loading...



Залишити коментар