Два судові процеси, які відображають загальний стан робітників

0

jIXmyz0GyEw
Якщо ще кілька років тому, в 2011-2012 рр., працівники йшли в суд через невиплати допомоги по материнству і по тимчасовій непрацездатності, то тепер подають позови по більш серйозним причинам: звільнення за скороченням, заборгованість по зарплаті, зміна умов праці.

За допомогою експертів адвокатського бюро «Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери» підібрано два показові судових процеси з трудових питань. Всі ці процеси закінчилися в 2015 р. перемогою роботодавця або акціонерів компанії.

Поки керівники б’ються в суді за «золоті парашути», прості працівники борються за свої зарплати за допомогою страйків. За даними Центру соціально-трудових прав, в 2014-2015 рр. спостерігався різкий ріст трудових протестів, тільки в першій половині 2015 зафіксовано 186 акцій. Найчастіше подібні акції відбуваються на промислових і автотранcпортних підприємствах.

Наприклад, у липні 2014 р. у республіці Комі оголосили страйк співробітники найбільшого пасажирського автопідприємства Сиктивкара – компанії «Альфа-транс». Вони були не згодні з наказом директора підприємства про встановлення плану зі збору виручки на маршрутах, причому премії розраховувалися за підсумками місяця з урахуванням виконання цього плану. Страйк ініціював профком первинної профспілкової організації «Альфа-трансу». У ній взяли участь 31 водій і 34 кондуктора. На лінію не вийшло 29 автобусів. «Альфа-транс» звернувся до суду з вимогою визнати страйк незаконним. І суд його таким визнав.

За російськими законами організація страйку вимагає стількох процедур, що прості працівники не можуть їх правильно дотримуватися, якщо серед них немає юриста. Тому в Росії так мало законних страйків – не більше 2%. За даними судового департаменту при Верховному суді, в 2014 р було заведено 24 справи за страйків, в суді було розглянуто 10 з них і у всіх 10 випадках страйки були визнані судом незаконними. Страйкові процедури, якщо слідувати Трудовому кодексу, заплутані. Порушення закону на будь-якому етапі є підставою для визнання страйку незаконним.

Показовий випадок стався в 2014 р на заводі «ПСМА рус» в Калузі, де профспілкового активіста звільнили за порушення трудової дисципліни. За матеріалами суду, активіст тричі порушив трудову дисципліну. У квітні йому зробили зауваження через відсутність на робочому місці протягом півгодини. У червні начальство знову спіймало його на тому, що його 15 хвилин не було на посту. У вересні активісту зачитали письмове розпорядження начальника зміни, який вимагав з’явитися до нього на зустріч в цей же день в строго призначений час. Однак активіст на зустріч не прийшов і був звільнений за неодноразове невиконання без поважних причин своїх трудових обов’язків.

«Вони давно хотіли його прибрати, тому всіляко до нього чіплялися. Він занадто активно захищав права працівників», – обурюється Дмитро шкірних, регіональний представник профспілки МПРА. Компанія «ПСМА рус» коментувати тему відмовилася.

Активіст подав у січні 2015 скаргу до Калузького обласного суду. Проте суд став на бік роботодавця. У Росії занадто слабкі антидискримінаційні закони і судова практика, довести упереджене ставлення до працівника непросто.




Loading...



Залишити коментар