Трудова еміграція

0

Проблема трудової міграції з України не випадково входить в перелік найбільш обговорюваних економіко-політичних питань. Чисельність трудових мігрантів начисляється мільйонами (за мінімальними оцінками, 3 млн чоловік постійно працюють за кордоном) і передумов до її скорочення немає. З огляду на активну політику Польщі, яка може послужити прикладом іншим країнам, їх чисельність буде тільки збільшуватися, пише Економіст.

В результаті цих процесів грошові перекази з-за кордону, що значно перевищують прямі іноземні інвестиції, стали істотним чинником економічного життя України. І саме вони багато в чому забезпечують відносну стабільність курсу гривні через вирівнювання негативного сальдо торгового балансу. Однак особливістю цих переказів є їх подальше використання в Україні. Отримані рідними і близькими кошти від трудових мігрантів не використовуються у вигляді інвестицій у високотехнологічне виробництво.

Наприклад, консолідувати і спрямувати їх на будівництво заводу з виробництва сучасних електромобілів в поточних умовах не можна. Перекладені кошти йдуть переважно на ринок споживчих товарів і послуг, і частково на ринок нерухомості або створення власного малого бізнесу.

Тому і зростання ВВП України в цьому році в основному відбувається за рахунок збільшення роздрібного товарообігу. В результаті підвищений платоспроможний попит з боку населення, призводить до зростання цін на продукти, послуги, оренду нерухомості, що в свою чергу змушує роботодавців підвищувати заробітну плату. Робити по-іншому вони не можуть.

З одного боку, має місце кадровий голод в силу як низької якості системи освіти, так безпосередньо міграції. З іншого боку, мінімально необхідна сума коштів для підтримки життєдіяльності співробітників постійно збільшується. В результаті інвестиційні можливості підприємств для свого розвитку зменшуються, конкурентоспроможність на світових ринках падає, частина з них закривається і вивільняється додаткова кількість потенційних трудових мігрантів. Таким чином, вибудовується ланцюжок: «трудова міграція» – «грошові перекази з-за кордону» – «зростання попиту на споживчі товари і послуги» – «зростання споживчої інфляції» – «зростання зарплат» – «зниження конкурентоспроможності вітчизняних підприємств» – «розширення чисельності потенційних трудових мігрантів» – «зростання трудової міграції».

Очевидно, що цей ланцюжок (сценарна модель) є одним з безлічі інших, які є відгалуженнями інших і тісно переплітаються між собою. Як наслідок, тут не враховуються інші фактори, які мають різноспрямований вплив на описані процеси. Так зростання зарплат на підприємствах, безсумнівно, знижує чисельність осіб, схильних до трудової міграції за кордон. Однак аналіз цього порочного кола також викликає інтерес, тому що його розрив буде мати позитивний вплив на економіку країни в довгостроковій перспективі. Завдання стоїть у тому, щоб створити умови для перенаправлення як мінімум частини переведених коштів зі сфери споживання в сферу інвестицій.

Найбільш загальний спосіб вирішення даного завдання – це запуск повноцінного ринку цінних паперів з доступом до нього якомога більшої кількості потенційних акціонерів. Але вирішити її всі останні десятиліття ні у одного з урядів не виходить. Можливо, у наступного уряду, сформованого за результатами майбутніх виборів, це вийде.

 




Loading...



Залишити коментар