Відставка міністра проблеми не вирішить

0

Volynecj

Голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець прокоментував відставку уряду та те, чи щось суттєво зміниться з приходом нових міністрів на сайті КВПУ.

Півтора року ми домагалися відставки Кабінету міністрів України на чолі з Арсенієм Яценюком. Нарешті це сталося 14 квітня цього року. Але особливої радості від давно назрілого рішення парламенту немає. Бо й новостворений уряд, у якому аж шість(!) віце-прем’єрів, мало чим відрізняється від попереднього.

Задекларований принцип відбору до Кабміну фахових спеціалістів знову замінили на квотний, а тих, хто в уряді Яценюка запам’яталися хіба що повною бездарністю у керуванні дорученою ділянкою та неприкритим продовженням справ і схем «папєрєдніків», тепер навіть підвищили – до віце-прем’єрів. Тому й сумно та тривожно на душі.

Адже те, до чого довела економіку України за період свого урядування команда Арсенія Яценюка, не вселяє особливих надій на швидке покращення ситуації. Зокрема, й у вугледобувній галузі. Адже проблема Арсенія Яценюка не тільки у його невідповідності займаній посаді. Негатив цей посилювався складом Кабінету міністрів та некомпетентністю міністрів у ньому. Приміром, гірники не забудуть не те що не фахових, а й просто кумедних висловів, з дозволу казати, міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина. Та й чого іншого було чекати від людини, котра аж двічі перед тим, як взялася очолити профільне міністерство, побувала у шахті! Певне, на екскурсії, бо за майже два роки керівництва вугледобувною промисловістю цілої країни він спромігся вивчити одне нове для себе слово «рядовка» й тулив його, куди заманеться.

До вибоїв пана Демчишина, прямо скажемо, не дуже тягнуло, не те, що до схем і методів, впроваджених Сашею-стоматологом. Пан міністр лише замінив «смотрящіх» Януковича-молодшого на своїх, і схеми знову запрацювали на повну потужність. Набрав він до своєї команди таких же невігласів в енергетиці та вугільній галузі, як сам, аудиторів, перекладачів та інших, тому чогось доброго, окрім хаосу й проблем, у галузь вони не могли привнести. А оскільки, як відомо, ламати простіше, ніж будувати, тож «смотрящі» Демчишина й ламали – шахти, трудові колективи… Єдине, що у них добре виходило, – збурювати гірників на акції протесту, страйки, перекриття автошляхів і навіть митних переходів. Бо тільки після цього знаходилися гроші на погашення заборгованих їм зарплат. Про вкладання коштів у розвиток підприємств та техніку безпеки й мови не було. Словом, довели вугледобувну, а за нею й енергетичну галузі до повного розвалу. Спробуй тепер навести тепер лад у цьому секторі економіки – складному, але конче необхідному. Адже без нього розвиток і енергетична незалежність України просто неможливі.




Loading...



Залишити коментар