Через терні до зірок

0

69061_originalАстрономи Кримської обсерваторії борються за своє право на космос вже не зверненнями, а вуличними демонстраціями.

«Врятуємо обсерваторію!» – лаконічний напис на плакаті, котрий тримає в руках середнього віку чоловік. На акції протесту він ходити не звик. Для нього з колегами більш звично займатись науковими розробками у Кримській астрофізичній обсерваторії, що у селищі Наукове неподалік Бахчисараю. Але цього сонячного січневого дня близько сотні працівників обсерваторії йдуть маршем вулицями Сімферополя.

– Менше економії, більше автономії! – в один голос скандують науковці.

Поруч із астрономами крокують активісти профспілки “Студентська дія”. Молоді дівчата й хлопці із сімферопольських вишів весь останній місяць присвятили захисту космічної установи. Майбутні хіміки, історики, філософи – ніхто з них у майбутньому не планує займатися астрономією. Науковців підтримують виключно із солідарності.

Вдатися до вуличних протестів вчених змусило рішення Кабінету міністрів про виведення обсерваторії зі структури Міносвіти і підпорядкування її Київському національному університету ім. Шевченка. Незначні, на перший погляд, відомчі зміни. Втім, вони не на жарт обурили працівників. 13 грудня минулого року міністр освіти Дмитро Табачник підписує наказ про призупинення діяльності та початок звільнення всіх працівників. Це означає загибель наукової установи.

Перед Новим роком кожен співробітник отримав сповіщення про те, що його ставку скорочено, – розповідає “Страйку” лідер профспілки КрАО Сергій Назаров, котрий також сьогодні йшов у лавах протестувальників. – Що буде далі, невідомо нікому. На 2013 рік фінансування виділене на рівні 56% від попереднього об’єму. Це означає, що вже невдовзі майже половина колективу може опинитися на вулиці. В найгіршому випадку на решту чекає те ж саме. Країна ризикує втратити унікальну наукову школу!

30-річний Назаров один з молодих науковців, котрих у колективі обсерваторії чимало. Астрономією він почав захоплюватись ще зі шкільних років. Згадує, як у сьомому класі батько показав йому сузір’я Оріона, а наступного дня знайшов на горищі старий запилений телескоп. Назаров загорівся ентузіазмом і після закінчення університету подав документи на аспірантуру до КрАО. Тепер за свою обсерваторію Назаров готовий боротися хоч петиціями, хоч переговорами, хоч вуличними демонстраціями.

Змінити “прописку” обсерваторії чиновники вирішили зовсім не через турботу про науку, переконані астрономи. Подейкують, установою не на жарт зацікавився бізнес. Наріжний камінь конфлікту — земля, на якій розташувалась астрофізична обсерваторія.

Селище Наукове було закладене у 1957 році на південному схилі гори Сель-Бухра на висоті 600 метрів над рівнем моря. Тут мешкає лише 800 людей, але за відсотком високоосвічених жителів Наукове може посперечатись із будь-яким містом України — практично усі мешканці є діючими або колишніми працівниками обсерваторії. Серед них — академік НАН України, 17 докторів та 32 кандидати наук, три Заслужених діяча науки і техніки України, 12 Заслужених діячів науки і техніки АР Крим. Однак навіть такий вражаючий склад населення тьмяніє на фоні ринкової вартості ділянок довкола обсерваторії.

Земля в Науковому є практично незайманою. З усіх сторін обсерваторія оточена лісами й гірськими хребтами. Побудували установу саме в такому віддаленому від цивілізації місці для того, аби вогні міст і сіл не заважали нічним спостереженням за зірками.

Як тільки поблизу обсерваторії з’являться котеджні містечка, світло від них порушить унікальний астроклімат, необхідний для спостережень, – нарікає Сергій Назаров. – В особливій небезпеці знаходиться філіал обсерваторії неподалік від Сімеїзу. Ціни на землю там просто астрономічні! І це при тому, що у філіалі знаходиться найбільший у СНД телескоп РТ-22.

Обсерваторія втрачає статус юридичної особи, а значить більше не зможе розпоряджатись своєю землею. Тобто, навколишня територія буде дуже швидко розпродана! – виголошує на мітингу активіст “Студентської дії” 25-річний Денис Мацола.

Під час протесту біля представництва президента у Сімферополі місцеві студенти поводяться чи не активніше й радикальніше за самих працівників обсерваторії. Їм до протестів не звикати. Починаючи з 2010 року ліві профспілкові активісти провели у Кримській столиці вже чимало протестних кампаній. “Чи підтримувати колектив КрАО? Такого питання навіть не виникало”, – зазнається молодь. На акцію молоді люди намалювали власні плакати: “Наука не на продаж!”, “Приватизація через ліквідацію”, “Вченим — НДІ, студентам — виші!”.

Пропікетувавши чиновників всеукраїнських, демонстранти рушають маршем на площу Леніна до Ради міністрів АРК. Там також передають вимоги. Цих вимог всього три: скасувати наказ Кабміну, зберегти фінансування на рівні 2012 року і передати обсерваторію у відання Національної академії наук. Під час переговорів із представниками влади з’ясовується, що чиновники натомість із обіцянками виконати вимоги не поспішають.

Тим часом Міносвіти і Кабмін зберігають стоїчний спокій і не поспішають із заявами у відповідь. Останній коментар Міносвіти з приводу обсерваторії датується 1 лютого, де урядовці просять “припинити спекулювати на темі” та “не заважати розвиватися українській науці”.

Після акції усі по домівках. Сімферопольські студенти — до своїх “гуртяг” і зйомних кімнат. Астрономи — до своїх гуртожитків у Науковому. До речі, яка доля чекатиме на їхні помешкання, науковці також не відають, оскільки сумніваються, що університет Шевченка буде в змозі підтримувати всю інфраструктуру академмістечка.

Можливо, на нашому місці хтось вже почав би шукати собі нову роботу в обсерваторіях Росії чи інших країн, – додає на останок молодий профспілковець Назаров. – Але ми налаштовані на боротьбу.

Денис Єгоров




Loading...



Залишити коментар