Мафія і капіталізм: кооперація політиків та фашистів з італійським криміналітетом - Перший Соціальний

Мафія і капіталізм: кооперація політиків та фашистів з італійським криміналітетом

0

107 копия

Впродовж достатньо довгого часу в Італії існувало чітке переконання відносно того, що в її північних містах, Римі та Мілані, немає мафії. Влада запевняла, що представники цих кримінальних угрупувань – ендраґнета (каламбрійська мафія) та каморра (неаполітанська мафія) – діють тільки на півдні країни. Колишній мер Риму, ультраправий політик Джанні Аллемано, який знаходиться під слідством по справі «Серединного світу», колись запевняв: «Проблема півдня Італії – мафія, проблема півночі – іммігранти». Проте саме завдяки іммігрантам, а точніше їх експлуатації, йому вдалось стати членом потужного мафіозного синдикату, облаву на який і влаштували нещодавно італійські поліцейські, остаточно розвіявши усі міфи про те, що «Рим вільний від мафії».

Розпочати цю розповідь можна з різних кутів, яких вона має багато. Адже арешти 37 осіб, які відбулись 2 грудня, не лише відкрили правду про діяльність мафії на півночі Італії, але й розкрили скандальну корупційну схему й співпрацю, здавалося б, несумісних персонажів: криміналітету, неофашистів та місцевих політиків – як правих, так і лівих.

До рук карабінерів потрапили голова Міністерства громадянської оборони, начальник місцевої поліції, президент антикорупційної ради, екс-президент будівельної компанії Eur SPA, а також ряд місцевих чиновників та членів ультраправих та лівоцентристських політичних партій. Можна розпочати з жахливої бідності біженців, які шукають в Італії притулку від воєн та гуманітарних криз в Африці та на Близькому Сході, або з колосального багатства буржуазного класу в Римі. Можна розпочати з нещодавніх нападів ультраправих на біженців або їхніх демонстрацій на площах міста на знак протесту проти імміграції; або можна почати з одного з арештованих учасників цієї історії, якого у кримінальному романі Джанкарло де Катальдо справедливо назвали «Чорним».

Массімо Кармінаті – засновник військової ультраправої організації «Національний авангард», в 70-80-х роках був зв’язковим між NAR («Революційні озброєні осередки» – італійська фашистська терористична організація) та Бандою Мальяні, причетний до багатьох вбивств, в тому числі й лівих активістів Фаусто Тінеллі і Лоренцо Януччі (1978) та журналіста Міно Пекореллі, який розслідував масове вбивство в Болоньї у 1980 р. Він став прототипом Il Nero («Чорний») у фільмі «Кримінальний роман» режисера Мікеле Плачідо. Після того, як учасників Банди Мальяні засудили за скоєні злочини, Кармінаті втік до Японії, але з часом повернувся до Риму, аби відновити своє місце серед бізнесменів, мафіозі, політиків і членів спецслужб.

Його становище в злочинному світі було настільки високим, що численні розслідування поліції і судові процеси ніколи його не турбували і не несли серйозних наслідків. «Чорний» знаходився на верхівці надпотужної римської мафії, зі сховищ якої лише під час одного з рейдів 2 грудня вилучили товарів на суму 200 мільйонів євро і сотні тисяч євро готівкою. Коли Алемано був мером Риму, мафія фактично інтегрувалась у місцеву владу. Алемано просував ультраправих політиків на керівні місця у владі і лобіював інтереси своїх друзів, сприяючи розвитку їхнього кримінального бізнесу в місті.

Згодом Алемано і праві більше не керували Римом і місто перейшло у руки лівоцентристів. Проте така зміна політичного ландшафту не сильно злякала нациста Кармінаті і його поплічників, які вміло «перефарбувались» і швидко знайшли спільну мову з представниками протилежної ідеології, зокрема й з наступним фігурантом цієї розповіді.

Сальвадор Буцці – саме цей «лівий» політик став новим другом і опікуном Кармінаті. Засуджений за вбивство у 80-ті роки, в тюрмі він зайнявся самоосвітою і став першим ув’язненим у в’язниці Ребібі, який отримав університетський диплом з відзнакою. Вийшовши на волю, він створив кооператив під назвою «29 червня» з метою реабілітації бідняків, іммігрантів і колишніх в’язнів. Буцці активно лобіював реформу пенітенціарної системи, за що отримав підтримку лівих активістів. Його кооператив швидко почав вигравати державні замовлення і вже в 2013 році заявив про доходи у розмірі 59 мільйонів євро.

Це фото опублікувало видання l’Espresso. На ньому зазнимкована вечеря 2010 року, яку Буцці організував у приймальному центрі кооперативу. Завдяки ньому ми можемо бачити всю багатогранність мафіозного синдикату і його «ідеологічну різношерстність». На заході присутні чиновники і політики – як ліві, так і праві – зокрема, Джанні Алемано і Даніель Оццімо, радник мера, який пішов у відставку після грудневих арештів. З ними Джуліано Полетті, міністр зайнятості і хороший друг Буцці, який на той момент був президентом могутньої Італійської ліги кооперативів, куди також входив кооператив «29 червня».

Свої прибутки кооператив, який значно розрісся і був важливим гравцем в секторах місцевої економіки, отримував зі збору сміття та його утилізації, послуг для іммігрантів та обслуговування соціального житла. Тендери та контракти він вигравав завдяки двопартійним політичним зв’язкам Массімо Кармінаті.

Одним із суб’єктів цих зв’язків був Лука Одевайн, член керівництва італійської провінції Рим та комітету з прийому іммігрантів, а також заступник ще одного мера Риму і голови Демократичної партії Вальтера Вельтроні. Одевайн також брав безпосередню участь в управлінні CARA, величезним центром в Мінео (Сицилія), де тимчасово перебували біженці перед відправкою до інших місць. Завдяки цьому Одевайн, за його власними словами, координував потоки біженців, яких направляв до центрів дружніх кооперативів в обмін на великі суми грошей. У телефонних розмовах, які прослуховувала поліція, Буцці говорив, що платить чиновнику близько 5 тис. євро в місяць за таку «послугу».

А «послуга» була дійсно прибутковою. Для допомоги біженцям з Лівії та Тунісу італійська держава витратила 1,3 мільярда євро. В Римі цей грошовитий «торт» розподіляється між «червоними» кооперативами Буцці та «Comunione e Liberazione», всесвітньою католицькою мережею, яка займається благодійністю і відома тим, що експлуатує бездомних. Організація «Save the Children» звинуватила католицький фонд у тому, що він приймає величезну кількість дорослих у центри для неповнолітніх, не звертаючи увагу на небезпеку та перевантаження, для більшого заробітку грошей. В одному з таких центрів група з 10 біженців змушена була жити у квартирі площею 35 кв. метрів і кожна з таких квартир виробляла в місяць близько 12 тис. євро.

Кармінаті і компанія розуміли, що бізнес з експлуатації неповнолітніх є набагато прибутковішим. В день кооперативи отримують 50 євро з одного неповнолітнього і 35 євро з дорослого. Поліцейське розслідування вказує, що неповнолітні були найбільш прибутковою ланкою бізнесу Буцці і компаній, які керували таборами. В таборах для біженців в Римі знаходиться 5 тис. циган, прибуток з праці яких дорівнює десяткам мільйонів євро в рік.

Враховуючи усі прецеденти, тяжко уявити, що будь-хто з названих осіб заплатить високу ціну за свої злочини. Рим – найбагатше місто в Італії, де живе майже половина всіх італійських мільйонерів. А, як відомо, у кого гроші – у того й влада. Чи віддасть правлячий клас своїх представників на публічне розтерзання? Він вже спустив своїх «собак», рядових ультраправих активістів, на центрі для біженців та бездомних дітей в передмісті Риму, які відбулись нещодавно.

Третього грудня прем’єр-міністр Італії Маттео Ренці очолив Демократичну партію. Багато високопоставлених членів партії, зокрема й Одевайн, брали участь у корупційних схемах: Томмасо Мікеа (президент Демократичної партії в Римі) і Ліонелло Косентіно (партійний секретар в Римі) отримали високі партійні місця завдяки дружбі з Буцці, за що сприяли його «лівому» бізнесу.

Цілком імовірно, що муніципальну владу Риму можуть розпустити через проникнення в неї мафіозних структур і поставити керувати нею зовнішнього комісара. Проте політичні наслідки такого кроку будуть занадто гучними: на міжнародному рівні це значно зіпсує репутацію італійському уряду. Через це прем’єр Ренці намагається показати мера Іньяціо Маріно «чистим» і героїчним в місті корупції для того, щоб зберегти свою репутацію та свою людину у кріслі міського голови.

Регіональний президент Лаціо Нікола Цінґаретті (Демократична партія) призупинив усі укладені договори й контракти, які можуть опинитись під контролем мафії. Схоже, що довіреною особою Буцці і Кармінаті в обласній адміністрації був Лука Ґрамаціо з правоцентристської партії «Вперед, Італіє» Берлусконі, якого також заарештували поліцейські. Варто очікувати, що об’єктом наступних розслідувань стане саме обласна адміністрація.

Переклад: Олександр Драгунов, для «Страйку»

Джерело




Loading...



Залишити коментар