Рік запеклої боротьби: чи здатні профспілки перемогти Volkswagen? (BBC News) - Перший Соціальний

Рік запеклої боротьби: чи здатні профспілки перемогти Volkswagen? (BBC News)

0

volkswagen-add-suv-line-chattanooga-plant

Рік тому, 14 лютого 2013 року, всім здавалося, що Об’єднана профспілка автобудівників США, яка вступила в свій основний бій на заводі Volkswagen, навіки програла.

Тоді Об’єднана профспілка автобудівників (ОПА), представляючи інтереси робітників заводу, намагалась створити профспілку на заводі Volkswagen у місті Чаттануґа, штату Теннесі (США). Зустрівшись з колосальним спротивом зі сторони влади штату, профспілка програла голосування на підприємстві. Тоді видання The New York Times опублікувало грандіозну статтю під назвою «Volkswagen перемогла трудівників на Півдні» (гіперпосилання: http://www.nytimes.com/2014/02/15/business/volkswagen-workers-reject-forming-a-union.html)

Проте капіталісти та їхні журналісти рано святкували перемогу і поставили хрест на робітничому спротиві.

Протягом цілого року, без інформаційного розголосу, за лаштунками і попри заяви пихатих політиків, Об’єднана профспілка автобудівників та Американська рада працівників продовжувала організовувати робітників заводу Volkswagen у Чаттанузі і готувати їх до нового етапу профспілкової боротьби, в якій взяли участь близько 2500 чоловік. Це було надзвичайно непросто, адже завод в штаті Теннесі на той момент був єдиним підприємством німецької компанії Volkswagen, на якому не було створено жодної профспілки.

Робітники досягли колосального успіху – профспілка була створена. І тепер питання, чи зможуть профспілки вкоренитись на Півдні, на порядку денному громадських обговорень навіть не стоїть. Профспілкова боротьба висунула питання на новий рівень: яку модель боротьби за свої права оберуть робітники.

«Об’єднані працівники Обами – профспілка витрачає мільйони, фінансуючи ліберальних політиків, в тому числі й Барака Обаму», – один з 13 антипрофспілкових білбордів, які влада штату розвісила по місту перед голосуванням, аби дискредитувати профспілку.

Це вибір, який матиме глибокі наслідки як для тисяч працівників у місті Чаттануґа, так і для міжнародних та вітчизняних виробників автомобілів, які вирішили розвиватись на Півдні США. Цей крок до розвитку профспілкового руху серйозно вплине на майбутнє виробництво автомобілів по всій Америці.

Спротив влади і поразка профспілки

Вперше я розмовляв з Крісом Брауном перед голосуванням, яке мало визначити – бути профспілці на заводі, чи ні.

Працівник заводу Volkswagen та член профспілки Кріс Браун.

Він був одним з перших, хто пішов працювати на завод в Чаттанузі і працював з автомобілем під номером 355. Зараз Кріс хоче, щоб ця робота була останньою в його житті.

В лютому 2013 року він мав надію, що Volkswagen підтримає створення профспілки на підприємстві, адже німецька компанія завжди декларувала, що виступає за об’єднання працівників у робітничі ради на своїх підприємствах.

Проте у процес виборів брутально втрутилась американська влада. Політики-республіканці запустили агресивну кампанію з дискредитації профспілки, а створені ними антипрофспілкові групи застосовували до робітників погрози і залякування.

Члени однієї з антипрофспілкових груп, які перешкоджали робітникам створити свою профспілку.

Влада штату Теннесі пригрозила відкликати у заводу Volkswagen надані державою економічні пільги, а сенатор штату Тенессі Боб Коркер безпідставно заявив, що якщо працівники заводу проголосують за створення на підприємстві профспілки, тоді Volkswagen заборонять виробляти новий позашляховик, тим самим заблокувавши розвиток заводу і створення нових робочих місць.

Хоч сама компанія заявила, що погрози чиновників абсолютно безглузді, більшість працівників заводу піддались залякуванням, в результаті чого Об’єднана профспілка автобудівників програла голосування з результатом 712 голосів проти 626.

«Я був дуже розчарований голосуванням, – сказав Кріс, коли ми зустрілися з ним після перевірки якості седанів Passat. – Особливо всі обурені втручанням політиків штату Теннесі в останні дні голосування. Я не можу передати, як сильно вони принизили нас як людей».

Лише один суб’єкт став на їхній захист – саме Об’єднана профспілка автобудівників намагалась оскаржити результати виборів після цього інциденту.

Згодом Volkswagen оголосила, що починає розробку нового спортивного позашляховика (SUV), в результаті чого на заводі з’явились 2 тис. додаткових робочих місць.

Боротьба на ворожій території

Для більшості людей поразка Об’єднаної профспілки автобудівників не стала несподіванкою. Влада на Півдні США відноситься до профспілок та організованої праці з особливою ненавистю. Більшість південних штатів завжди порушували трудові права робітників. І в цьому немає нічого дивного, адже саме Південь під час громадянської війни в Америці 1861-65 роках виступав за рабовласницький устрій.

«Всі знають, що Південь є регіоном без профспілок і боротьба за їх створення тут не вітається. Ми не дамо нікому цього зробити», – заявив Морі Найклі, адвокат, який представляв інтереси антипрофспілкової групи і продовжує боротись проти її діяльності.

«Ця ненависть до профспілок частково зумовлена сприйняттям профспілок як «аутсайдерської» організації, яка йде з Півночі і несе загрозу робочим місцям на Півдні», – пояснюють робітники.

Від поразки до перемоги

Але відбулась дивна річ. Компанія Volkswagen залишилась твердою у своєму прагненні організувати працівників у робітничі ради і працівники підприємства, які виступали за створення профспілки, не опустили рук і продовжили свою боротьбу.

«Знаєте, після нашої поразки всі дуже розстроїлись. Ми кілька днів зализували рани, але потім зібрались і сказали: «Здаватись не можна. Що ми робимо далі?», – розповідає Дейв Глісон, який виробляє двері для автомобілів на заводі. – Ми просто продовжили рухатись в цьому напрямку. Не опустила рук і ОПА, яка далі підтримувала нас у нашому прагненні».

Попри всі очікування та зловтішання зі сторони противників робітничого руку, вже в липні 2014 року Об’єднаній профспілці автобудівників вдалось створити свою первинну профспілкову організацію під номером 42 на заводі Volkswagen в Чаттанузі. Це стало першим випадком в історії, коли ОПА створила місцевий осередок профспілки спеціально для представників робітників всього одного підприємства.

«Ми вели довгі перемовини з керівництвом Volkswagen і нарешті дійшли консенсусу. Після того, як в місцеве відділення профспілки №42 вступила значна кількість працівників підприємства, ми не маємо сумнівів, що компанія визнає організацію №42 і буде з нею співпрацювати як з профспілкою, адже вона зацікавлена в своєму розвитку й розширенні в Чаттанузі», – заявив лідер профспілки Гарі Кастіл.

Зі свого боку, Volkswagen створила проект «організації координаційної політики», який означає, що будь-яка група людей, яка може довести, що вона представляє певний відсоток працівників заводу, має право на отримання повноважень для участі у переговорах колективу та профспілки з керівництвом Volkswagen.

В грудні 2014 року Об’єднана профспілка автобудівників представила ряд документів, які доводять, що вона представляє близько 45% працівників заводу, що дає їй широкі права та можливість вести перемовини з керівництвом компанії на найвищому рівні.

«Це перемога над поразкою, – підсумовує робітник Кріс Браун. – Цей тяжкий шлях і перешкоди, які постали перед нами, зробили нас сильнішими і солідаризували працівників».

«Антипрофспілкова» профспілка

Коли Об’єднана профспілка автобудівників остаточно стала основним представником інтересів працівників Чаттануґи, компанія Volkswagen заявила, що її особливо не хвилює, хто буде представником її найманих працівників.

«Ми зробили можливість для всіх груп працівників брати участь у діалозі з нами, – розповів керівник Volkswagen у США Майкл Горн. – Байдуже що це за профспілка і скільки їх буде – головне, що це чесний спосіб організації наших працівників».

Ця заява відкрила двері для Американської ради працівників – конкуруючої групи, яка позиціонує себе як «антипрофспілковий союз» і заявляє, що має інше уявлення організації робітників Чаттануґи.

Розмовляємо з Шоном Моссом, одним з лідерів такої групи, у їхній штаб-квартирі.

Шон Мосс каже, що остерігається Об’єднаної профспілки автобудівників через шкоду її діяльності в Детройті.

«Ми – організація, яка створена для того, щоб представляти інтереси працівників, опираючись на місцеві реальні умови, – пояснює Шон. – Ми хочемо запитатись у Детройта, Вашингтона, місцевих політиків: Що сталося з вами, коли ви вийшли на велику міжнародну арену?».

Члени Американської ради працівників, які представляють інтереси близько 15% працівників заводу Volkswagen в Чаттанузі, звинувачують Об’єднану профспілку автобудівників у занепаді автомобілебудування у Детройті.

Насамперед, вони вважають, що стиль Об’єднаної профспілки автобудівників, заснований на традиційних колективних перемовинах з керівництвом і формалізованій структурі профспілки, шкідливий для її членів, особливо в умовах співпраці з керівництвом Volkswagen.

«Кількість членів профспілок в США знижується щороку. Профспілкова боротьба застаріла. Ми хочемо збудувати нову модель представництва персоналу – ми хочемо почати з нуля і ми отримали таку можливість», – говорить Мосс.

Нова модель трудової боротьби?

Наразі обидві робітничі сили на заводі Volkswagen намагаються «активізувати» решту працівників та залучити їх до своїх рядів і погоджуються, що загальний настрій на заводі є доволі нейтральним.

Зараз Об’єднана профспілка автобудівників, як і Американська спілка працівників, не стоять на місці і продовжують «ламати» амбіції консервативних політиків на півдні США, організовуючи робітників на заводах компаній Nissan в Міссісіпі та Mercedes в Алабамі. Позитивні результати в цьому напрямку можуть докорінно змінити ландшафт праці на Півдні та в США загалом, а також потенційно повернути назад тенденцію виробничих потужностей. Відомо, що робітника, який колись відчув вільну можливість відстоювати свої трудові права, позбавити можливості бути повноцінним членом профспілкового руху буде вже надзвичайно тяжко. Тому боротьба профспілок на заводі Volkswagen в Чаттанузі буде не першим південноамериканським досвідом і з нахабністю і спротивом місцевих політиків активісти зіткнуться ще не один раз.

«Мої прадіди були учасниками створення профспілок на шахтах тут, в штаті Теннесі, – розповідає містер Браун. – Так, кількість членів профспілок в США зменшується. Але вона зменшується так, як зменшується рівень життя – і це тенденція, яку ми не просто маємо зупинити чи переламати, а тенденція, ріст якої ми повинні розвернути в протилежну сторону, щоб зберегти себе як націю. Сподіваюсь, це початок нової революції – зараз ми є творцями нової робітничої моделі США у 21-му столітті».

Здавалося, робітники зробили неможливе. Попри колосальний спротив влади та консерваторів звичайні трудівники переламали південні стереотипи та спадкові рабовласницькі уявлення про працю і отримали перемогу.

Попереду новий етап боротьби. Тож чи зможуть робітники Volkswagen Chattanooga його подолати? Думаю, відповідь на це питання ми отримаємо вже найближчим часом.

Кім Гіттелсон, BBC News

Переклад: Олександр Драгунов, для «Страйку»




Loading...



Залишити коментар